МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра обліку та аналізу ІНЕМ
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Економіка та управління підприємством”
на тему:
Державна підтримка суб’єктів господарювання
Зміст
Вступ 3
I.Теоретична частина 4
1.Поняття суб'єкта господарювання 4
2.Підприємство як суб’єкт господарювання 6
3.Державне регулювання та підтримка підприємництва в Україні 7
3.1. Оцінка ролі держави у розвитку суб’єктів господарювання 13
3.2. Законодавча підтримка 15
4.Державна підтримка малих підприємств в Україні: проблеми і переспективи 17
II. Розрахункова частина 22
1. Баланс підпримства 22
2. Реалізація продукції підприємства 25
3. Звіт про фінансові результати 26
4. Розрахунок фінансових показників (коефіціентів) 28
Висновок 31
Список використаних джерел 32
Вступ
Держава виступає головним гарантом та регулятором суб’єктів господарювання згідно Господарського Кодексу (ГК) Укрїни. Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства, що є самостійний господарюючим статутним суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Статут підприємства як локальний акт господарського законодавства нормативне визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено.
Підприємство (фірма) має діяти та господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки його (її) діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є Закон України „Про підприємства в Україні”, Закон України „Про підприємництво”, статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства (фірми).
Теоретична частина
1. Поняття суб'єкта господарювання
Поняття суб'єкта господарювання обґрунтоване теорією господарювання, яка виходить з того, що суб'єктами господарювання є учасники господарських відносин, тобто організації та їхні структурні підрозділи. Окремі громадяни, якщо вони здійснюють підприємництво без створення підприємства, також мають визнаватися суб'єктами господарювання, а не суб'єктами цивільного права, як вважалося раніше, хоч їхній правовий статус потребує детального дослідження.
Серед організацій - суб'єктів господарювання можна виділити:
а) організації, які у вигляді професійного промислу виробляють і реалізують для суспільних (не власних) потреб продукцію, виконують роботи, надають послуги;
б) організації - споживачі результатів господарської діяльності;
в) організації, що здійснюють професійну управлінську діяльність в економіці.
Суб'єкти господарювання діють або як власники основних засобів виробництва (кооперативи, господарські товариства), або як господарюючі суб'єкти, засновані власниками (державне підприємство, приватне підприємство, підприємство, засноване кооперативом). Управлінські організації - міністерства, відомства - визначені законом як уповноважені власником (власниками) органи (ст. 33 Закону України "Про власність", ст. 5 Закону України "Про підприємства в Україні").
Суб'єкти господарювання мають ряд ознак правосуб'єктності, закріплених господарським законодавством.
По-перше, вони мають певну організаційно-правову форму, в якій здійснюється господарська або управлінська діяльність. Організаційно-правову форму можна визначити як передбачену або санкціоновану правом організаційну структуру, в якій діє суб'єкт господарювання.
Другою ознакою суб'єкта господарювання є те, що він має юридична відокремлене і закріплене за ним майно у формі основних фондів, оборотних коштів, інших цінностей. Тобто у майновому відношенні суб'єкт господа-рювання є ...